Вітаючи цього тижня усіх, хто чесно та віддано служить громадам з професійним святом – Днем місцевого самоврядування, не можу не відзначити позитивну тенденцію посилення жіночого представництва в обласних, районних та міських радах в Україні.

25 жовтня 2020 року в Україні відбулися місцеві вибори. Вперше, за рішенням Верховної Ради, на цих виборах застосовувалися ґендерні квоти. Тобто формування виборчих списків політичних партій, де 40% кандидатів/кандидаток у депутати мали бути особами однієї статі. Я особисто і мої колеги та коліжанки з МФО “Рівні можливості” наполегливо адвокували ухвалення таких змін до виборчого законодавства.
Попри всі побоювання, скепсис, деяке нерозуміння та несприйняття, політичні партії дотримувалися цих квот, деякі їх навіть їх перевиконали.

Загалом на місцевих виборах 2020 року до обласних, районних та міських рад було зареєстровано близько 44% кандидаток-жінок. Для порівняння, на виборах 2015 року було висунуто 36% жінок.
Зрозуміло, що присутність жінок у виборчих списках не означає, що таке ж представництво автоматично буде серед обраних кандидатів та кандидаток. Але статистика доводить, що ці квоти спрацювали. Жінки отримали нові і більш рівні можливості бути обраними в місцеві ради та впливати на життя громад.
Про це свідчить ґендерний аналіз результатів місцевих виборів 2020 року, проведений ЦВК спільно з Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES). Давайте поговоримо про ці позитивні зміни мовою цифр та відсотків.

27% жінок було обрано до обласних рад під час місцевих виборів 2020 року. Це на 12%! більше ніж у 2015 році (15%).

34% жінок було обрано до районних рад під час місцевих виборів 2020 року. Це на 10%! більше, ніж у 2015 році (24%). Слід враховувати, що тепер в Україні 136 районів. Відповідно було зменшено і загальну кількість депутатів, які обиралися та були обрані до районних рад.

33% жінок було обрано до міських рад під час місцевих виборів 2020 року. Це майже на 4% більше, ніж у 2015 році (29,22%). Не такий значний прогрес, порівняно з обласними і районними радами, але це рух вперед.

Однак не всі проблеми жіночого лідерства в органах місцевого самоврядування вирішені. 54% населення України становлять жінки, але у нас досі немає жодної жінки-мера обласного центру. Абсолютна більшість голів обласних рад є чоловіками.
Жінки здебільшого очолюють гуманітарні та соціально-орієнтовані постійні комісії в місцевих радах. Вони переважно не допускаються до ухвалення рішень, які стосуються бюджетних, економічних та земельних питань. А це ті рішення, від яких напряму залежить справедливий розподіл ресурсів громади та їх розвиток.

В Україні достатньо професійних, кваліфікованих, відданих своїй справі жінок, які працюють у різних сферах та мають великий досвід роботи. Такі жінки здатні посилити будь-яку громаду. Це мають розуміти й політичні партії, які взяли на себе відповідальність за місцеве самоврядування.

Ті партії які знайдуть у собі силу, сміливість, наполегливість і відповідальність прийняти до своїх політсил якомога більше жінок та дати їм можливість реалізувати себе в місцевій, регіональній, а потім і Всеукраїнській політиці – матимуть майбутнє.
Активна участь жінок у місцевих виборах та їх обрання до органів місцевого самоврядування – це крок до нової якості політики на рівні громад та, загалом, в Україні.

Олена Кондратюк